Коротка історична довідка
Крути засновані зусиллями ніжинських міщан напередодні 1648 року. Власне два села — Крути і Кагарлики — розділені річкою Остер, виникли на землі, відведеної місту Ніжину за королівським актом 1624 року. Після Визвольної війни 1648—1657 років Богдан Хмельницький підтвердив права Ніжинського магістрату на це село. За часів Гетьманщини село входило до Ніжинського полку.
В селі Крути була церква (ще одна окрема в селі Кагарлики), церковно-приходська школа, близько 500 дворів.
На території Крутівської сільської ради розташовані три хутори: Бакланово, Діброва (колишні Твані), Поляна (колишні Хвостики), з'явились вони у 1907—1912 роках. За три кілометри від села Крути землями володів Глібовський, який жив у селі Переяслівці.
У селі Крути в листопаді 1905 року, під час Революції 1905—1907 років, було велике заворушення селян, які виступали проти російської влади. Були розгромлені крамниці євреїв — Іцька Гдаліна та Лейби Богатирьова. Лідерами загонів були козаки Горлач Іван Іванович, Горбач Ісаак Нестерович, Опанасенко Семен Федорович. Останній відбував тюремне ув'язнення в місті Козельці.
У складі УНР
Село визнало владу Генерального Секретаріату УНР у червні 1917 року. На території села відбувся Легендарний Бій під Крутами. На той час станція Крути була стратегічним об'єктом, бо була вузловою — поєднувала чотири напрямки: на Київ, Чернігів, Ічню та на Бахмач. Під час Бою під Крутами 1918 року селяни надавали активну допомогу українським військам — розвідкою, провіантом, лікуванням та переховуванням поранених. На території села поховані кілька героїв цієї битви — членів студентського куреня Армії УНР. Одна з могил збереглася понині, переживши часи комуністичної навали.
Радянський період (1920—1991 рр.)
Остаточно радянську владу встановлено у селі 1920 року. 1929 почався терор проти селян, яких примушували віддавати майно до колгоспів. Насиллям та шантажем створено у Крутах колгосп «ІІІ–й інтернаціонал», у селі Кагарлики — «Червоне селище», у хуторі Хвостики — «Червоний острів», у хуторі Бакланово — «Куйбишева». Село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933 років. Зокрема, через небезпеку насильницької голодної смерті із села втекла родина поета Ігоря Качуровського, який знайшов порятунок у сусідній ситій Росії.
Радянська влада також захопила православну церкву, вигнала віруючих. З 1939 року комуністи почали руйнувати хутори, зганяючи господарства до Хвостиків і Твані.
Крути під час Другої світової війни
14 вересня 1941 року село було окуповане німцями. Німці розстріляли організатора голодомору на селі, запеклого сталініста Сердюка Сильверстра Яковича. Червона армія увійшла у село 14 вересня 1943 року, опісля насильно мобілізувавши 739 жителів.
Післявоєнна доба
Комуністи знову організували Голодомор — тепер у 1946—1947 роках. Підневільною колгоспною працею відновили вирощування коксагизу. Коксагиз вирощувався в колгоспі з 1938 року і в першому році одержано високий урожай.
Сучасний стан
В даний час Крути — центр Крутівської сільської ради, до складу села також входять села: Бакланове, Поляна (раніше Хвостики), Діброва (раніше Твані).
У Крутах знаходиться селекційно-дослідна станція «Маяк», за якою закріплені сільськогосподарські угіддя й орні землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні насіння овочевих культур.
Наприкінці 2020 року була заснована Крутівська тероторіальна громада (ТГ) центром якої стали с. Крути. Крутівська територіальна громада сьогодні — це 6 колишніх сільських рад( Крутівська, Перебудівська, Бурківська, Хорошеозерська, Омбиська, Печівська), що включають 14 сіл Ніжинського району. Загальна площа ТГ — 14016.2 км2, чисельність населення станом на 01.01.2024 - 3094 осіб.
